Сьогодні на мене нахлинула сильна хвиля реальної ностальгії і я вирішив згадати як би старенькі моделі мобільних телефонів, які так чи іншим чином впливали на подальший розвиток галузі в цілому, або елементарно стали дуже користуються популярністю серед користувачів у свій час. Героєм цього оповідання про минулі часи стала південноамериканська компанія Motorola, тут дозволено, нарешті, обрати істотно більше, ніж 10 моделей, однак загальмувати ми вирішили на цій цифрі. Перевага першовідкривача їй як раз дісталося цілком заслужено: тим не менше компанія зробила головний у світі мобільний телефон.

Где купить телефон моторола в Донецке вам подскажет Сайт http://motorola.donetsk.ua/.
Motorola StarTAC

У свої найкращі роки компанія аж ніяк не боялася сміливо експериментувати і StarTAC — колоритне цього довід. Він став першим телефоном у форм-факторі «розкладачка», багато побачили зовнішнє подібність конструкції з комуникационными пристроями знаменитого фантастичного кінофільму Star Trek. І дійсно, на момент власного виходу (а тоді на дворі був 1996 рік), мобільний телефон став як би маленькою революцією, він володів всіма якостями, яких аж ніяк не вистачало суперникам: малі розміри і вага, новоспечений, відповідний форм-фактор, елегантний зовнішній вигляд і могти без дискомфорту волочити в будь-якому кишеньці. До речі, це головний мобільний телефон з режимом вібровиклику, який можна було включити в моменти, коли дзвінкий дзвінок був би зовсім не до місця.

Розміри мобільного телефону становили 94х55х19 мм, а вага — 88 р. Компанія обіцяла до 60 хвилин розмови як би від 1-го заряду аккума, хоча на ділі показники були значно нижчі, проте рятувала опціональна додаткова батарея. 1-ая модель підтримувала роботу як би аналогових AMPS-мережах, вона була оснащена як би сегментним світлодіодним екраном. Трохи пізніше нарешті виникли CDMA, TDMA, GSM моделі з LCD-дисплеєм (на фото).
Motorola RAZR V3

У 2004 році Motorola RAZR V3 став, можна сказати, іконою стилю. Всі знають те, що він, вообщем то, позиціонувався як ніби флагманська, іміджева модель виробника. Телефон був зроблений в тоді ще раз користується популярністю форм-факторі «розкладачка». Головний упор був зроблений на яскравий, що запам’ятовується дизайн апарату: більшість корпусу була зроблена з металу, а товщина була дуже малехонькой, що викликало у творців асоціації з бритвою (Razor), звідки і пішла назва RAZR. клавіатура була плоскою і теж робилася з листа металу. Назвати її комфортною було важко, проте, як ніби кажуть, «краса нарешті вимагає жертв». Всі знають те, що технічні характеристики неможливо було назвати як би кращими на той час, хоча компанія за ними і аж ніяк не гналася: головний екран мав діагональ 2.2 дюйма і згоду 176х220 і міг відображати близько 262 тис. кольорів. Зовнішній STN-дисплей мав згоду 96х80 пікселів і відбивав 4096 кольорів. Камера знімала фото 640х480 і відео 176х144 пікселів. І дійсно, телефон був обладнаний Bluetooth 1.2, GPRS class 10 і mini-USB. Внутрішньої пам’яті було біля 7.2 МБ. Харчувався телефон від Li-Ion аккума на 680 мАч. Габарити телефону становили 98х53х14 мм, вага — 95 р. В майбутньому на так сказати світло виникло величезне число варіантів на тему RAZR V3.
Motorola E398 і ROKR E1

Телефони Motorola E398 і ROKR E1 я би з’єднав так ніби відмінності поміж ними були мінімальні: колір корпусу (чорний у E398 і білосніжний e E1), наявність у E1 додаткової кнопки для пуску музичного плеєра (у даній модифікації був iTunes, прошу побачити). Це була 1-ша касатка лінійки «музичних» телефонів серії ROKR. Телефони були, вообщем то, обладнані насправді як би потужними стереодинаміками і світлодіодним «світломузикою», миготливої в такт відтворюваної на динамік композиції або рингтону. Був інтегрований MP3-плеєр і слот для карток MicroSD. Підтримувався вражаючий на той час обсяг 512 МБ, однак з деякими обмовками щодо частини прошивки: мій E398 на заводській прошивці часом втрачав коаліція з картою пам’яті, лікувалося перезавантаженням, потім перепрошивки працював без питань і з 512 МБ.

У телефонах використовувалися як би різні версії (Synergy 2.0 у E398 і Synergy 2.1 у E1), що теж аж ніяк не, м’яко кажучи, було якоюсь проблемою: телефони зовсім не складно піддавалися перепрошиванню і цим процесом практично жодного разу аж ніяк не побивалися, кастомних збірок було необмежену кількість, у свій час раз в день бавився цим процесом. Телефон був успішною, комфортною форми, корпус покритий приємним покриттям Soft Touch, яка мала властивість з часом облазити. Всі знають те, що в телефоні був встановлений TFT-дисплей з роздільною здатністю 220х176 пікселів, що відображає 262144 кольорів. Камера — 0.3 мгапикселя. Габарити: 108x45x19 мм, а важив інструмент 107 р.
Motorola V70

Черговий інструмент теж став родоначальником достатньо захоплюючого форм-фактора. Телефон Motorola V70 став першим з конструкцією «ротатор» (rotate — вертіти). Верхня кінець аж ніяк не розкривається, як ніби в розкладачках, а повертається в площині корпусу і фіксується в положенні 180? для розмов. Кінець могла крутитися біля екрану в будь-якому напрямку на 360?. Черговий захоплюючою особливістю був екран. Він був круглої форми (за останньою мірою, створювалося таке враження). Насправді ж він був звичайною, прямокутної форми з роздільною здатністю 96х64, елементарно його кути заховані, а особисто екран інверсний, інакше кажучи на чорному фоні відображаються світлі символи.

Кільця біля екрану дозволено було, м’яко кажучи, поміняти на опціональні. Габарити становили 94x38x18 мм, а вага — 83 р. Ємність звичайної Li-Ion батареї становила 430 мАч, хоча опціонально можна було поставити найбільш повний на 700 мАч. Вийшов телефон в 2002 році.
Motorola Aura

В продовження теми ротаторів, неможливо аж ніяк не, вообщем то, згадати такий чудовий іміджевий інструмент, як ніби Motorola Aura. Його корпус зроблений з металу і аж ніяк не мав би гострих кутів, лише округлені форми. Всі знають те, що на задній панелі було віконце, в якому демонструвалися шестерні механізму ротатора, тут задіяні годинникові пружини, підшипник на 130 кульок, і вольфрамові шестерні, телефон повністю заслужено асоціюється з дорогими механічними наручним годинником. На цей раз екран був насправді круглої форми. Вживався LCD-дисплей з поперечником 1.55 дюйма, 480 точок по діагоналі виробництва Sharp. Екран був закритий сапфіровим склом у 62 карати.

Ніби й більша частина телефонів подібного класу, з багатофункціональною точки зору інструмент нічим видатним аж ніяк не розрізнявся. Крім звичайних телефонних функцій тут була камера з фіксованим фокусом на 2 мегапікселі, допомога Java, простий веб-браузер, Bluetooth 2.0 EDR, A2DP і музичний плеєр (хоча звичайного виходу на навушники зовсім не було, лише через перехідник). В апараті такого класу всі ці функції швидше формальними. Можливо і те, що в продаж він вступив в 2008 році, цінник був дуже вражаючим.
Motorola ROKR E8

У тому ж 2008 році вийшов черговий представник музичної лінійки — інструмент під назвою ROKR E8. Це був найбільш звичайний моноблок, однак без екзотики, м’яко кажучи, тут теж аж ніяк не обійшлося. Можливо і те, що корпус був досить витончений, однак великий, задня панель зроблена з металу. Блокування була зроблена в вигляді бокового повзунка. Першою незвичній рисою був екран: він мав ландшафтну орієнтацію, в той час як ніби в більшості суперників екран був у портретній. Діагональ 2 дюйми, згода — 320х240. Можливо і те, що перебував тоді ще раз аж ніяк не став звичайним як би мобільних телефонах роз’єм 3.5 мм для навушників.

Головний особливістю стала як би адаптивна клавіатура, яку назвали в компанії ModeShift. У заблокованому стані на ній аж ніяк не світилося взагалі ніяких символів. І дійсно, в телефонному режимі клавіатура брала звичайний вигляд, в режимі плеєра і камери висвічувалися відповідні кнопки управління. Додатковим органом управління служило сенсорне перстень Omega Wheel, з допомогою якого можна було також перегортати списки, треки, радіостанції і регулювати гучність. У телефоні було 2 ГБ інтегрованої пам’яті і слот для MicroSD. Камера — 2 мп.
Motorola MPx200

Перейдемо до телефонами компанії і почнемо з лінійки MPx. Випущені були 3 моделі: MPx200, вдосконалений вариаци MPx220 і екзотичний MPx з 2.8-дюймовим резистивним сенсорним екраном і конструкцією, що дозволяє відкрити телефон як ніби у вертикальній площині (як ніби звичайну розкладачку), так і в горизонтальній. Можливо і те, що зупинимося на досить масової розкладачці MPx200, яка вийшла в 2003 році. Телефон працював на ОС Windows Mobile for Smartphone 2002, яка підтримувала апарати з аж ніяк не сенсорним екраном. Девайс став досить популярним у певних колах.

Однією з як би корисних особливостей був залізний механізм кріплення, що надавало жорсткості і надійності апарату. І справді, головний екран мав згоду 220х176 і відбивав 65536 кольорів, додатковий — здатність 80×48. Телефон був обладнаний MiniUSB-портом і IRDA, за винятком того туди впихнули роз’єм для карт пам’яті SD. Підтримувалися WAP 1.2.1, GPRS class 8, був інтегрований POP/SMTP-клієнт і допомогу HTML. Апарати Motorola постійно як би славилися можливістю досить як би безболісної перепрошивки і цей інструмент — аж ніяк не виняток: усі вийшли версії Windows Mobile for Smartphone дозволено було на нього поставити.
Motorola MING a1200